Агенція Віртуальних Загроз

Графіка в вас сильно специфічно. Зроблена настільки погано, що аж добре.

Сюжет місцями мене, який виріс на Р. Шеклі, дуже радував, а місцями дратував. Десь була гарна сатира, десь налито не самої свіжої води. До того ж, не всі кінцівки росписані цікаво.

Механіка бою спочатку мене порадувала (типу, в десь традиціях "Космічних Рейнджерів"), а потім навела дрімоту. Бо противник не шарить за бій (хілиться при повних хп), та й суть механіки - просто затикати противника, не відновлюючи собі здоров'я.

Музика... Вона була тільки в меню та в кінці. Але і там було щось ну дуже простеньке.

Ознайомився з Вашим продуктом, першопочатково хочу відмітити, що аналізуючи прототип гри після його проходження, прослідковується, що задум був досить серйозним та амбіційним за своїми масштабами, що проявляється в громіздкості та насиченості сценарію. Творець є своєрідним і не завжди приємним персонажем, але все ж відчувається, що він серйозно пропрацьований і діє відповідно до вказаного характеру. Суб’єктивно, але на даному етапі – новелу важко сприймати на одному подисі (це не є поганим). Описані діалоги можна читати годинами, як повноцінну маленьку книжечку і вони містять динаміку, але без графічних матеріалів – наступає швидка втома (з урахуванням, що це все ж таки повинна бути візуалізація, – наразі вона не співвідноситься з текстом на достатньому рівні). Звичайно, цей момент є не зовсім умістним, враховуючи, що автор вже зазначав відповідь, яка зазначає про нестачу часу і стадію прототипу гри – але це суттєвий фактор, що дуже сильно впливає на сприйняття Вашого творіння гравцями на теперішній момент. Розроблена механіка бою цікава, але, як виявилося, щоб програти треба прикласти більше зусиль, аніж задля перемоги :D Дякую Вам за Вашу роботу.

Потикала всі можливі варіянти вашої гри. І у мене виникає питання: “Для чого це?”. Навіщо така довга гра, велика к-сть тексту ні про що, навіть якщо це для інтриги гравців, то в кінці треба ж і дати якісь відповіді. :0 (Якщо вже ви текстом не хочете проговорювати історію, то варто доповнювати картину візуалом) Також у тексті дивні взаємодії професора з асистенткою…чомусь постійно приниження ці узагальнені використовуються. Ще й чувак-друг професора до неї зі старту чіпляється.

Візуал…певно ви зробили все що могли. Але…для чого навіть в такій графіці клеїти жінці ці здоровенні груди, і без того видно що це жінка по фігурі…макіяж. Інші ж персонажі звичайні фігурки. З іншого файненько що зробили мінімальну анімацію.

Звуки інколи були недоречними…коли про друга дайвера говорили, він наче не пригав у воду. а звук був таким, наче його б’ють і кидають у воду.

Загалом, молодець що доклалися своєю роботою до джему, та працювати є над чим. Тож наснаги вам з цим, чи з майбутніми проєктами.